докучливий

докучливий
—————————————————————————————
доку́чливий
прикметник

Орфографічний словник української мови. 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "докучливий" в других словарях:

  • докучливий — а, е. Який докучає; набридливий …   Український тлумачний словник

  • вразливий — I (ура/зли/вий), а, е. 1) Який легко й швидко піддається зовнішнім подразненням; сприйнятливий, чутливий. || Який має підвищену здатність нервово збуджуватися, реагувати на образи. 2) Який завдає болю, образи. || Який є наслідком або виявленням… …   Український тлумачний словник

  • докучливість — вості, ж. Властивість за знач. докучливий …   Український тлумачний словник

  • докучливо — Присл. до докучливий …   Український тлумачний словник

  • докучний — а, е, рідко. Те саме, що докучливий …   Український тлумачний словник

  • нудний — а/, е/. 1) Який викликає почуття нудьги (одноманітністю, непривабливістю вигляду і т. ін.). || Набридливий, докучливий. || Який не викликає інтересу. 2) Сповнений нудьги, туги; безрадісний. || рідко. Сумний, зажурений. 3) Який спричинює неприємне …   Український тлумачний словник

  • увіристий — а, е, діал. Настирливий, докучливий …   Український тлумачний словник

  • настирливий — 1) (який набридає своїми діями, учинками й под.), набридливий, обридливий, (на)докучний, (на)докучливий 2) перен. (який довго, невідступно діє, виявляється), невідчепний, нав язливий, наполегливий …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»