- докучливий
- —————————————————————————————доку́чливийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
докучливий
Смотреть что такое "докучливий" в других словарях:
докучливий — а, е. Який докучає; набридливий … Український тлумачний словник
вразливий — I (ура/зли/вий), а, е. 1) Який легко й швидко піддається зовнішнім подразненням; сприйнятливий, чутливий. || Який має підвищену здатність нервово збуджуватися, реагувати на образи. 2) Який завдає болю, образи. || Який є наслідком або виявленням… … Український тлумачний словник
докучливість — вості, ж. Властивість за знач. докучливий … Український тлумачний словник
докучливо — Присл. до докучливий … Український тлумачний словник
докучний — а, е, рідко. Те саме, що докучливий … Український тлумачний словник
нудний — а/, е/. 1) Який викликає почуття нудьги (одноманітністю, непривабливістю вигляду і т. ін.). || Набридливий, докучливий. || Який не викликає інтересу. 2) Сповнений нудьги, туги; безрадісний. || рідко. Сумний, зажурений. 3) Який спричинює неприємне … Український тлумачний словник
увіристий — а, е, діал. Настирливий, докучливий … Український тлумачний словник
настирливий — 1) (який набридає своїми діями, учинками й под.), набридливий, обридливий, (на)докучний, (на)докучливий 2) перен. (який довго, невідступно діє, виявляється), невідчепний, нав язливий, наполегливий … Словник синонімів української мови
